Аналіз повісті "інститутка" Марко Вовчок

Автор

— Марко Вовчок

Жанр «Інститутка»  — соціальна повість

Рік написання — 1858-1859

Тема «Інститутка»: Зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі. Марко Вовчок чимало уваги приділила змалюванню почуття волелюбності народних мас, показові протилежних поглядів на любов, шлюб, солдатчину. Повість «Інститутка» — реалістичний соціально-побутовий твір, у якому на тлі життя і побуту кріпаків та кріпосників правдиво зображені соціальні конфлікти.

Головні герої «Інститутка»:

кріпаки: Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся

• Пани: стара поміщиця, панночка, полковий лікар.

Основний прийом композиції: Прийом антитези. Прийом зіставлення авторка використовує для того, щоб ще яскравіше підкреслити непримиренність двох протилежних соціальних груп, неминучу боротьбу між ними. В результаті якої перемагають герої з високими моральними якостями.

«Інститутка» композиція

• Експозиція — І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні.
• Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.
• Розвиток дії — настає через загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір.
• Кульмінація – Сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп.
• Розв’язка — Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою. Тематика

Реалістичний показ нестерпного становища селян, викликаного жорстокістю кріпосників, наростання стихійного протесту проти панів, перші прояви непокори пригноблених, зображення моралі панів і трудового народу, стану тодішньої освіти.